Юкио Мисима "Исповедь маски" (Tischencko Anastasia)
"Кто и за что возложил на нас, людей, непонятную обязанность разрушать все вокруг, постоянно изменять окружающий мир, доверяться мимолетным случайностям? Может быть, тяжкий этот долг и называется «реальной жизнью»?"
Повністю погодруюся з вище написаним.
ОтветитьУдалитьВиходячи із ситуації, в якій ми перебуваємо, ми приймаємо рішення, що змінюють майбутнє.
А змінивши щось одне, змінюється багато чого іншого по принципу доміно....А в момент прийняття рішеня, ми не можемо продумати всі варіанти розвитку...тому навіть не розумімо, якими будуть реультати.....
Забула підписатися....
ОтветитьУдалитьОрешко Марія
Ми дуже часто робимо вчинки і не задумуємось про їх наслідки. І, якщо в основі вчинку лежить наш егоїзм, то наслідок звісно призведе до руйнації.
ОтветитьУдалитьХто поклав на людину цей обов"язок? - напевно Той хто її створив, але тоді виникає інше запитання, якщо той хто створив людину, дав їй здатність до такої руйнації, він повинен був знати, що рано чи пізно людина і сама себе зруйнує. Тоді, якщо кінець настільки передбачений, навіщо було творити людину, щоб вона сама себе зруйнувала ? Хіба у цьому є сенс?
Аліна Шевчук
Насправді, люди не задумуються над тим, що все, що вони роблять так чи інакше спрямовується на те, щоб руйнувати. Якщо задати питання самому собі "А що я створив у цьому світі вартісного?", то навряд знайдеться хоч пара достойних відповідей. Бо руйнувати дійсно легше,ніж створювати. І замість того, щоб намагатися змінитися самим і почати створювати свій світ, люди тішаться з думки, що це і є їх життя. Як можна так стверджувати, якщо ви не знаєте, яким могло б бути інше?
ОтветитьУдалитьЗабула підписатися. Анна Троценко
ОтветитьУдалитьХотіла дещо прокоментувати назву... Адже всі люди носять маски. Це правда. Бо так склалося, що кожен шукає місце собі там, де ліпше, і, щоб пристосуватися до умов, доводиться вживати найрізноманітніших заходів. Маска - один із них, як спосіб прикриття; іноді отак замислюєшся, що людина у багатьох випадках не вміє бути чесною навіть із самою собою... Ось так заплутаєшся - і вже не можеш зрозуміти, де ти є справжній,а де вигаданий, ірреальний. "Реальне життя" вимагає від нас тисячі ролей, бо як сказав Шекспір: "Весь світ - театр, а люди у ньому - актори".
ОтветитьУдалитьІ можливо навіть ненароком, мимохіть, свідомо того не бажаючи, одна людина таким неякісним, прісним "акторством", своєю несправжністю образить іншу, ту, яка їй повністю довіряла. І це боляче.
Треба не допускати руйнації. Перш за все - руйнації любові і довіри рідних, бо якщо у тобі всі зневіряться, якщо всі тебе покинуть, не матимаеш для кого бути справжнім. І доведеться все життя носити маски...
Шененко Марія.
Мені здається, що й справді досить багато речей не залежать від нас, людей. Дуже часто наслідки виявляються зовсім не такими, як ми собі уявляли, а ми нічого не можемо вдіяти. Але все ж у більшості випадків людина свідомо робить вибір, який може бути спрямований на руйнацію, руйнацію стосунків, почуттів, навіть чиєїсь долі, і в цьому не слід звинувачувати нікого, окрім себе. Не завжди можна стверджувати, що ми самі творимо своє життя, але здебільшого воно так і є. Навіть те погане, що відбувається проти нашої волі, є, напевне, лише відплатою за те, що ми зробили раніше. Більшість змін, що відбуваються навколо нас, абсолютно відповідають нашим вчинкам і діям, які можуть бути спрямовані або на щось хороше, або на погане. вибір за нами.
ОтветитьУдалитьМацьоха Лілія
На мою думку, неправильно сприймати це як тягар, те що людина сама може щось вирішувати у цьому світі. На те ми й люди щоб якось змінювати цей світ своїми руками і, в певній мірі, управляти ним. Якщо б ми не мали таких якостей та повноважень, ми були б просто пасивними учасниками природніх явищ та дій. Для цього в світі вже існують тварини. А ми від них відмінні, як смішно б це не звучало. Як писав у своїй роботі М. Шелер: "Человек - это существо превосходящее само себя и мир" або " человек - это тот, кто может сказать нет". Тобто я хочу сказати, що людина за своєю природою повинна щось вирішувати у цьому світі. Звісно, часто ці рішення призводять до негативних наслідків, особливо останнім часом, бо людина прагне до самозабезпечення будь-якою ціною. В цьому і проблема.
ОтветитьУдалитьШейко Аліна
Погоджуюся з усіма, але хочу повернутися до питання щодо сенсу життя людини, яка сама ж його і руйнує. Нам і справді було б краще жити, якби ми намагалися думати не лише про себе. На мою думку, егоцентризм і є причиною руйнівних наслідків наших дій. І, можливо, Той, Хто нас створив, хотів, щоб ми навчилися любові до ближнього. Це те, що допоможе нам не впливати негативно на оточуючих нас людей. Ми здатні оцінювати свої дії та керувати своїми вчинками (за Шелером). Тож, скористаймося цим.
ОтветитьУдалитьВалерія Смеюха
На мою думку, такого прохання як "руйнувати світ" ніхто на нікого не покладав. Це вже сама людина починає йти проти природи і руйнувати все, що їй не подобається. Справді, ми віддаємось миттєвим забаганкам, але забуваємо про результати. ми не думаємо цілісно, а беремо окремі фрагменти.
ОтветитьУдалитьЯ думаю, що наша доля - це створювати нове, не завдаючи шкоди старому, моживо тільки змінюючи його на краще.