Семінар 10. Огаркова Марія

1)Ніцше зрозумів, що в мисленні Заходу стався радикальний зсув, і тепер людям все важче вірити у феномен, іменований  «Богом». І причина була не тільки в тому, що наука спростувала буквальне розуміння біблійної історії створення світу, а й в тому, що зросла влада людини робила відтепер неприйнятною саму ідею Божественного наглядача. Люди відчували, що наближається зоря чогось нового. У притчі Ніцше безумець пророкував, що смерть Бога - переддень досі нечуваного, вищого витка людської історії. Щоб виправдати боговбивство людям самим доведеться стати богами. У книзі  «Так говорив Заратустра» (1883 р.)  Ніцше проголосив народження Надлюдини, який змінить Бога. Нова, просвітлена людина оголосить війну старим християнським цінностям, придушить  звичаї натовпу і сповістить появу оновленого, могутнього людства, позбавленого християнських слабкостей , тобто чеснот любові і співчуття. Крім іншого, Ніцше звернувся до стародавнього міфу про вічне повернення і відродження, зустрічається в таких релігіях, як буддизм. Тепер, коли Бог мертвий, головною цінністю на світі стає наш, земний світ. Що не трапляється, неодмінно повториться, що ні зів'яне, обов'язково знову зацвіте що ні зруйнується, знову возз'єднається. Наш світ – ось, що слід шанувати як вічне і божественне, хоча раніше ці властивості приписували тільки далекому і позамежного Богу.

 Ніцше бачив таку істину: 

Основа сучасної моралі – не релігія, а людина, з її справжніми інстинктами,  з  її  почуттями,  з  її   справжнім   тілом!  І його  ‘’Воля к власти’’  і   є самим  сильним  інстинктом  людини. І   якщо  людина  не буде  слідувати  йому,  то  це призведе  до найстрашніших  наслідків,  які  до його  висновку  і панували  у християнському суспільстві.

2) Відомо, що головним регулятором людської поведінки служить свідомість. Фрейд відкрив, що за покровом свідомості приховано глибинний, "киплячий" пласт не усвідомлюваних особистістю могутніх прагнень, потягів, бажань. Будучи лікарем, він зіткнувся з тим, що ці неусвідомлювані переживання і мотиви можуть серйозно обтяжувати життя і навіть ставати причиною нервово-психічних захворювань. Це направило його на пошуки засобів рятування своїх пацієнтів від конфліктів між тим, що говорить їх свідомість, і потаєними сліпими, несвідомими спонуканнями. Так народився фрейдовських метод зцілення душі, названий психоаналізом.

Не обмежившись вивченням і лікуванням невропатії, наполегливою роботою по відновленню їхнього психічного здоров'я, Фрейд створив теорію, що пояснює переживання і поведінка не тільки хворого, але й здорової людини. Ця теорія набула у країнах Заходу настільки велику популярність, що багато там і в наші дні переконані, що "психологія - це і є Фрейд". Фрейдовская теорія в багатьох зарубіжних країнах міцно увійшла в підручники з психології, психотерапії, психіатрії. Вона справила вплив на інші науки про людину - соціологію, педагогіку, антропологію, етнографію, а також на мистецтво і літературу.