Герман Гессе "Сиддхартха" (Tischenko Anastasia)
"Грешник вовсе не становиться Буддой, не находиться в развитии, хотя наше мышление неспособно иначе представить себе подобные вещи. Нет, в грешнике уже сегодня, сейчас присутствует грядущий Будда, все его будущее уже существует, и тебе надлежит почитать в нем, в себе, в каждом Будду завтрашнего, пока не состоявшегося, сокрытого. Мир, друг Говинда не является несовершенным и не проходит долгий, неспешный путь к совершенству, нет, он совершенен в каждый свой миг, все грехи уже несут в себе свое отпущенье, во всяком малом дитяти уже присутствует старец, во всяком новорожденном младенце - смерть, во всяком умирающем - жизнь."
Ваші коментарі.
Хоча це й буддистська істина, але й в християнстві ми маємо свій прототип, тобто кожна людина має першородний гріх, але це стосується не тільки Адама і Єви. Справді, я погоджуюся з тим, що навіть маленька дитина народжується як раніш спроектована гріховна особистіть. Це можна розглядати навіть з точки зору біології, тобто у будь-якої істоти є інстинкт самозбереження,кожен хоче зігрітися, поїсти та задовольнити свої потреби. Якщо ж розглядати це в духовному плані, то щоб всі були праведні, потрібно бути якимось роботом, який не здатен вільно мислити та діяти. Але ж людина і народжена для того, щоб мислити. Хоча, як кажуть, Бог дав людині розум, яким вона сама себе й знищить.
ОтветитьУдалитьШейко Аліна
ADMIN
ОтветитьУдалитьДякую, Аліна! Це дуже круто, що хоча б хтось проявив ініціативу)
На мою думку справа не в гріховності людини, і навіть не в її сутності, а у сприйнятті навколишнього світу.
Спираючись на данний уривок, можна стверджувати таку штуку як єдність: все, що нас оточує має безліч іпостасей, всі вони трансформуються. Проте яким би чином вони це не робили, єдність все одно зберігається.
Справа в тому, що досконале зберігає єдність, певну гармонію.
Одразу згадується романтизм, у якому єдність - це головна умова усього існуючого) А щодо сприйняття людиною того, що її оточує і справді, все є неоднозначним. Головне не забувати, що у кожної людини всередині є "грядущий Будда". Але й не спримати це, як дозвіл вседозволеності.
ОтветитьУдалитьСмеюха Валерія
ADMIN
ОтветитьУдалитьРомантизм тяжів до екзотики,тому не дивно, що воно може бути й так).
Щодо вседозволеності: у даному контексті будь-яка дія сприймається як необхідний крок до змін, а не як право на вседозволеність.
А саме - людина усвідомлює, що вона допустила помилку, ПІСЛЯ того як вона виконала дію(дякую кеп!).
Тут спрацьовує (назвімо це імперативом):Я роблю це не тому, що мені все дозволено, а для того, щоб прийти до нової позиції.
Це щось на кшталт емпіричного досвіду/усвідомлення.
Thanks Lera. Who's next?
Як на мене, кожна мить несе у собі досконалість. Не потрібно чекати, що буде завтра з того, що я зробив сьогодні, а усвідослювати свої дії у момент їхнього проходження. Зразу згадується вислів: "над збіглим молоком не плачуть". Тобто потрібно жити так, щоб не жаліти і не оплакувати минуле, а насолоджуватись кожною хвилиною теперішнього через те,що воно скоро відійде у минуле.
ОтветитьУдалитьОлена Ручкіна. Хотіла додати щодо "жити сьогодні". Я багато в чому протирічу самій собі. З одного боку кажу, що потрібно жити сьогоднішнім днем, і не думати про те, що я буду робити завтра, чи як те, що я зроблю сьогодні вплине на моє завтра. А з іншого боку, я кажу, що сьогодні я маю зробити дещо. що покращить, або ж полегшить моє існування на далі. В принципі, я більш схиляюсь до другого варіанту. Хоча, коли хочеш розслабитись, карще першого варіанту не знайдеш.
ОтветитьУдалитьА щодо минулого, то в мене на це тільки один варіант. як вже зауважила Olga :"над збіглим молоком не плачуть". Дійсно, що зроблено- те зроблено. І не має ніякого сенсу жалкувати про щось. Бо все відбувається так, як і повинно відбуватися.
Щодо гріховного світу, то, на мою думку, він такий тільки в наших очах, ми самі затьмарюємо собі життя. Що може бути гріховного у немовляті? Дитина, яка щойно з'явилась на цей світ, приносить тільки радість, коли спостерігаєш її усмішку, а турботи про неї(хоч і не завжди приємні)дають батькам усвідомити своє значення для цього нового життя. Світ гріховний, бо так сказала церква, щоб їй було зручніше маніпулювати людьми, а Ніцше у свій час спростував її догми, і у дечому я з ним погоджуюсь.
ОтветитьУдалитьМедвідь Валерія
Орешко Марія.
ОтветитьУдалитьво всяком малом дитяти уже присутствует старец, во всяком новорожденном младенце - смерть, во всяком умирающем - жизнь.
По-перше, красиво сказано, а по-друге, я з цим погоджуюсь...дуже часто в несумісі речі є одна в одній...в дурному часто є розумне....в миттєвому є вічність...в в пустому є повнота....
Ольга Петрович
ОтветитьУдалитьдо коменту Лєри: погоджуюсь. Просто справа у тому що слова "гріх", "гріховність", а також "праведність" були вигадані самими людьми і, відповідно, ними ж самими наділені певним змістом. Тож можна сказати, що все у цьому світі є суб'єктивним. (хоч, здається, те, що я написала ніяк не стосується уривку, який обговорюється:))