Осадча Анастасія Русланівна Семінар 7
Римський стоїзм(Сенека)
Сенека,як філософ віддавав перевагу більше зневаженню благ,засуджував потяг до багацтва. Про це це він говорив та писав у своїх працях. Щодо римлян,то їхня філософія була ніби неприступною фортецею,адже для суспільства того часу були характерні потяги до зовнішніх благ,а не внустішніх. Цим і відрізнявся від римлян Сенека, тому що він не жив тим життям.
Сартр: «Екзистенціалізм-це гуманізм»
Екзистенціалізм- це течія в філософії,що вважає реальним лише існування людини та її переживань Основним напрямом є свобода,яка визначається як відповідальність за результат свого вибору.
Сартр вважав,що людина – це ніщо,або свобода. Певшим принципом екзистенціалізму є сама людина, та те що вона робить,а саме людське життя- це можливість. Людина є єдиним творцем цінностей, яка приречена на свободу, яка є внутрішньою свободою вибору.
Також філософ виступає на захист екзистенціалізму від багатьох висловлювань щодо цього вчення. Автор також розповідає нам про вихідний пункт екзистенціалізму і каже : «якщо бога немає, то все дозволено» І тому,у людини немає виправдань.
Паскаль про людину як «мислячу очеретину»
Паскаль вважав,що велич людини знаходиться в її здібності раціонально мислити. А повага – це ціль людини. Паскаль говорив,що людина не повинна порівнювати себе з кимось чи чимось, а повинна бути самою собою. Паскаль стверджував,що людина не повинна зупинятись,вона має постійно рухатись , тому що рух – це кругообіг нашого життя,без якого наше життя не має сенсу та є неповноцінне.
Касірер про символічну систему адаптації людини до світу
Касірер стверджував,що єдиною відмінністю між людиною і твариною є те,що людина здатна мислити,для забезпечення об’єктивного оцінення ситуації чи певного об’єкту. Здатність людини до мислення одразуж піднімає її на вищий рівень від інших земних істот і це дає поштовх для розвитку нашої цивілізації. Хоча людина,як і тварина сприймає усі зовнішні та внутрішні фактори як і інші істоти,але людина здатна осмислити все,що є недоспаним для інших.
Касірер пов’язує мову з розумов,але не можна сказати,що це повноцінне поняття,адже мова- це абстрантре поняття.
Також Касірер вводить такий термін як « animal symbolicum»?, що в перекладі означає «тварина утворююча символи» і цим пояснює відмінність людського від тваринного та дає зрозуміти шлях цивілізації.
Римський стоїзм(Сенека)
Сенека,як філософ віддавав перевагу більше зневаженню благ,засуджував потяг до багацтва. Про це це він говорив та писав у своїх працях. Щодо римлян,то їхня філософія була ніби неприступною фортецею,адже для суспільства того часу були характерні потяги до зовнішніх благ,а не внустішніх. Цим і відрізнявся від римлян Сенека, тому що він не жив тим життям.
Сартр: «Екзистенціалізм-це гуманізм»
Екзистенціалізм- це течія в філософії,що вважає реальним лише існування людини та її переживань Основним напрямом є свобода,яка визначається як відповідальність за результат свого вибору.
Сартр вважав,що людина – це ніщо,або свобода. Певшим принципом екзистенціалізму є сама людина, та те що вона робить,а саме людське життя- це можливість. Людина є єдиним творцем цінностей, яка приречена на свободу, яка є внутрішньою свободою вибору.
Також філософ виступає на захист екзистенціалізму від багатьох висловлювань щодо цього вчення. Автор також розповідає нам про вихідний пункт екзистенціалізму і каже : «якщо бога немає, то все дозволено» І тому,у людини немає виправдань.
Паскаль про людину як «мислячу очеретину»
Паскаль вважав,що велич людини знаходиться в її здібності раціонально мислити. А повага – це ціль людини. Паскаль говорив,що людина не повинна порівнювати себе з кимось чи чимось, а повинна бути самою собою. Паскаль стверджував,що людина не повинна зупинятись,вона має постійно рухатись , тому що рух – це кругообіг нашого життя,без якого наше життя не має сенсу та є неповноцінне.
Касірер про символічну систему адаптації людини до світу
Касірер стверджував,що єдиною відмінністю між людиною і твариною є те,що людина здатна мислити,для забезпечення об’єктивного оцінення ситуації чи певного об’єкту. Здатність людини до мислення одразуж піднімає її на вищий рівень від інших земних істот і це дає поштовх для розвитку нашої цивілізації. Хоча людина,як і тварина сприймає усі зовнішні та внутрішні фактори як і інші істоти,але людина здатна осмислити все,що є недоспаним для інших.
Касірер пов’язує мову з розумов,але не можна сказати,що це повноцінне поняття,адже мова- це абстрантре поняття.
Також Касірер вводить такий термін як « animal symbolicum»?, що в перекладі означає «тварина утворююча символи» і цим пояснює відмінність людського від тваринного та дає зрозуміти шлях цивілізації.
На мою думку, більш повноцінно різницю між людиною і твариною розкрив Шелер. Він вбачав перевагу людини не тільки в розумі, адже він є і у тварин, і не тільки в почуттях, адже інші істоти також здатні відчувати, а саме у понятті духу, що об'єднує розум та почуття і має третю характеристику-матеріалізацію світу, втечу від дійсності шляхом створення іншої реальності(технічний прогрес). Тут Шелер за своїми судженнями дещо схожий із Сартром. Людина справді вільна, "...такое существо "свободно от окружающего мира", "открыто миру". У такого существа есть мир..." А наслідком людської свободи є те, що вона сама створює свій світ, будує власні цінності.
ОтветитьУдалитьМедвідь Валерія