Приходько Катерина семінар 6

Приходько Катерина семінар 6

1)Теорія ідей Платона. (Символ печери)

Платон розділяв світ ідей та світ речей. Кожна річ має свою ідею - незмінність, вічність, те, що досяжне тільки розуму, те, що робить річ такою, якою вона є. На думку Платона, те, що ми бачимо - це лише образне вираження того, що можна побачити думкою. У "Государстві" Платон протиставляє світ "ідей" та світ "речей" за допомогою символу печери, у якій сидяти прикуті люди,повернуті спиною до виходу.Оскільки в'язні не можуть поворухнутися,з того, що відбувається на вулиці, вони  можуть бачити лише тіні на стіні, з яких вже потім і створюють певне уявлення про предмет.Таким, на думку Платона,є і увесь світ. Цих в'язнів Платон порівнює зі звичайними людьми, котрі дивлячись на предмет насправді не бачать його сутності, а лише суб'єктивно сприймають спотворену її подобу, яку дуже влучно Платон поріняв з тінню.

2) Декарт про метод пізнання.

На думку Декарта, для того щоб пізнати істину потрібно взяти під сумнів усі речі і відкинути все те, в чому ми можемо сумніватися.Потім за допомогою мислення та певних правил філософування, в яких Декарт вбачає принципи людсього пізнання, людина зможе набути навичку вироблення точних понять.Ось ці правила: 1.Відкинути всі думки, які раніше ви вважали істинними. 2. Виокремити с усіх понять більш чіткі та ясні, прийняти їх за істинні. Роблячи так , стає очевидним золоте правило Декарта "Я мислю, отже я існую".

 Далі Декарт формулює 4 закони, яких треба дотримуватися, щоб пізнати істину:1. Звертати увагу лише на те, що не викликає сумніву, не робити швидких висновків.2. Проблему ділити на маленькі частини, щоб краще її вирішити. 3. Йти від простішого до складнішого, дотримуватися послідовності.4. Постійно перевіряти свої судження, щоб уникнути помилок.

     3. Фейєрабенд про значення науки.

На думку Фейєрабенда, наука  має два аспекти:  перший ,той що покращує наше життя, а другий, той що його обмежує, оскільки наука має властивість заміняти попередні знання новими, повністю нехтуючи ними. На прикладі міфів, які на його думку є основою багатьох наук, відкриттів, досягнень, Фейєрабенд показує, що стародавні люди мали більше можвилостей і зробили більше, ніж теперешні раціоналістичні дослідження світу.  Сучасні вченя з астрономії, медицини т.д є "перефразованим плагіатом", взятий у античних авторитетів. Отже, на мою думку, сучасна наука - це систематизація та доповнення знань, які були відомі раніше стародавнім людям. Звичайно, вона має неабияку цінність, але більш ранні ідеї та позанаукові методи - вічні, в порівнянні з постійно змінними "істотними" сторонами науки, які змінюють одна одну з покоління в покоління. 

     4. Кун про зміну наукових парадигм.

Поняття "нова наука" досить тісто пов'язане з поняттям "парадигми", адже і те і інше повинно бути безпрецедентним та відкритим. Тобто, мати грунтовні підтвердження та давати відповіді на всі запитання. У рамках нової науки діє правило не створення нових теорій, а дослідження тих (попередніх), існування яких припускає парадигма. Тобто, парадигма - це правила за якими відбувається науковий процес. Але коли відкриття починають не відповідати очікуванню парадигми (аномалії), починається кризовий стан, цей період дістав назву екстраординарної науки. Аномалії,які спричинили цей кризовий стан стають предметом досліджень, таким чином або доповнюється стара парадигма або створюється нова.Ця наукова революція змушує бачити проблему по іншому, а от яка пардигма переможе залежить від кількості їх прибічників, аргументів, книг та статтей, які підтримують ту чи іншу парадигму.