Огаркова Марія . Семінар 5

Як ефективно (продуктивно та якісно) мислити?

1. Кант про логічну довершеність знань

За Кантом головна довершаність знань - є істина. Істина складається із співвідношенням знання предмета.
Що є істина?
-Загальний  матеріальний критерій істини неможливий, це було б противоречним
-Знання, істине по відношенню одного об 'єкта може бут хибним по відношенню до іншого
Але! Формальні критеріх істинності можуть існувати. Така істинність складається із їх відмінностей.
 Також Кант зауважив критерії у логіки:
1) Це закон протиріччя( цим законом визначається догічна можливість знання)
2) Закон достатньої підстави( визначається логічна реальність знання)
3)Закон виключення третього(тобто логіка може бути або хибна або істина, іншого немає)
Також Кант пише про правила уникнення помилок. Він каже, що максимум самостійного мислення-є проствітленним мисленням. Ще при мисленні необхідно ставити себе на точку зору мислячого, щоб більш зрозуміти. Треба мислити у  згоді самим з собою, і треба приміняти максимум послідовного та зв'язного мислення.

2. Готтлоб Фреге
Сверджує, що естетика співставляється із прекрасним, естика- з добром, а логіка- з істиною.Відкривати істину- задача науки.Логіка призначена для пізнання законів істини. Із законів істинності виводяться правила, визаначаючі мислення, судження, заключення.

3. Фреге був впевнений, що для логіки істина дуже важлива. Логіка пов'язана з істиною, як фізика з теплом.А саме думка- це те, до чого відноситься поняття істинності. Наша думка признається істиною не сама по собі, а тільки в залежності від того чи співпадає вона з з чиєюсь іншою думкою чи ні.

4. За Расселлом філософія не зводиться до аналізу буденної мови, як вважають послідовники філософії мовного аналізу, і ії роль не обмежується функцією загального методу розв'язання практичних проблем, на чому наполягають прибічники прагматизму. Расселл обстоював філософське поняття кореспондентної істини як відповідності фактам, які як такі значною мірою не піддатливі людському контролю. На його думку, об'єктивне поняття істини впроваджує необхідний елемент стриманості людини щодо універсуму і тим служить противагою прагматистському «отруєнню владою».